Що таке продовольча безпека?

Коротко кажучи, продовольча безпека — це наявність достатньої кількості безпечної та поживної їжі.

Коли зростає попит, зменшується  пропозиція та/або з’являються збої в ланцюжках поставок, ціни на продукти харчування зростають. 

Відсутність продовольчої безпеки може дестабілізувати суспільства, посилити голод і недоїдання, спричинити міграцію та конфлікти, а також призвести до серйозних економічних наслідків. 

За даними ООН, у 2021 р. через пандемію COVID-19, широкомасштабні збої в ланцюжках поставок, кліматичну кризу й екстремальні погодні явища 193 мільйони людей відчули брак продовольчої безпеки та потребували термінової допомоги.

А потім президент Росії Володимир Путін розпочав неспровоковану загарбницьку війну проти України. Невиправдане повномасштабне вторгнення Кремля завдало жахливих страждань народу України. 

Люди різного віку стоять у черзі, а жінка роздає хліб.

Люди стоять у черзі за безкоштовним хлібом в Краматорську (Україна) (© Scott Olson/Getty Images)

Люди стоять у черзі за безкоштовним хлібом в Краматорську (Україна) (© Scott Olson/Getty Images)

Війна має руйнівний вплив на глобальну продовольчу безпеку. 

Україна є провідним виробником і експортером пшениці, кукурудзи, ячменю та соняшникової олії. Тому її називають «житницею світу». 

По полю їде трактор.

Український фермер працює на сільськогосподарському полі. (© Abdullah Unver/Anadolu Agency/Getty Images)

Український фермер працює на сільськогосподарському полі. (© Abdullah Unver/Anadolu Agency/Getty Images)

Але російська військово-морська блокада в Чорному морі заважає доставці українського врожаю до звичних місць призначення.

Шість вантажних суден на воді.

Кораблі в Чорному морі чекають на вантажі з зерном. (© Daniel Mihailescu/AFP/Getty Images)

Кораблі в Чорному морі чекають на вантажі з зерном. (© Daniel Mihailescu/AFP/Getty Images)

До моменту підписання міжнародної угоди 22 липня в зернових силосах поблизу Одеського порту зберігалося понад 20 млн тонн пшениці. Протягом 24 годин після підписання угоди російські війська завдали ракетних ударів по одеських портах. Російські війська також захопили деякі з найпродуктивніших сільськогосподарських угідь України та заклали вибухівку на полях.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), цього року через війну від 20% до 30% сільськогосподарських угідь України залишаться незасіяними або не зібраними.

Існують достовірні повідомлення про те, що Росія розкрадає український експорт зерна, щоб самій продавати його.

А російські удари десь біля 4 червня завдали серйозної шкоди другому за величиною зерновому терміналу в Україні – «Ніка-Терра» в Миколаєві.  Російські війська пошкодили три силоси, конвеєр і сховище.

Купа уламків перед зруйнованою будівлею.

Зруйновані сховища на зерновому терміналі «Ніка-Терра». (© Genya Savilov/AFP/Getty Images) 

Зруйновані сховища на зерновому терміналі «Ніка-Терра». (© Genya Savilov/AFP/Getty Images) 

Через напад Росії експортні потужності зернового терміналу скоротилися щонайменше на третину.

Невиправдане вторгнення Росії в Україну погіршило і без того сумну ситуацію, позбавивши найбільш вразливих, найбільш голодних і груп ризику доступу до їжі, яка їм конче необхідна.

Майже третина світового експорту пшениці та 60% світового експорту соняшникової олії припадає на Росію та Україну. За даними Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики, на кожні 100 калорій продуктів харчування, що продаються в усьому світі, 12 надходять з Росії та України.

Згідно з даними ФАО, світові ціни на продовольство з січня зросли на 17%, а ціни на зернові — більш ніж на 21%. І деякі з найвразливіших країн світу значною мірою залежать від українського імпорту. 

Нова доповідь ФАО та Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) застерігає, що війна в Україні може підштовхнути 47 млн людей до межі «гострої відсутності продовольчої безпеки», довівши загальну кількість людей, яким загрожує голод, до 323 мільйонів. 

323 мільйони людей.

Сполучені Штати та їхні партнери намагаються вирішити цю ситуацію та гарантувати, що вона не погіршиться.

Всупереч заявам російських лідерів, нинішні санкції США спрямовані на запобігання погіршенню продовольчої безпеки. Вони дозволяють операції з експорту та реекспорту продуктів харчування до та з Росії — навіть операції з фізичною чи юридичною особою, яка потрапила під санкції.

З лютого Сполучені Штати також пообіцяли надати 2,8 млрд доларів на гуманітарну продовольчу допомогу, щоб подолати голод у світі, при цьому понад 4,5 млрд доларів додаткової гуманітарної допомоги передбачено наказом про додаткове фінансування, який президент Байден підписав у травні.

Сполучені Штати також збільшують фінансування допомоги розвитку продовольчої безпеки, надаючи ще 760 млн доларів на додаток до понад 1 млрд доларів, запланованих цього року.

Попереду ще багато роботи, але зроблено важливий перший крок — пом’якшення нашої поточної глобальної кризи продовольчої безпеки — кризи, розпаленої безрозсудною, незаконною та неспровокованою війною Путіна в Україні.

Кремль продовжує дезінформаційну війну, безупинно поширюючи брехню про справжню причину глобальної відсутності продовольчої безпеки. Замість того, щоб продукувати ще більше брехні, російський уряд повинен припинити використовувати їжу як зброю та дозволити Україні знову годувати мільйони голодних людей у ​​всьому світі.